СУХИЙ

(який позбавлений вологи) висохлий, засохлий, (про істот) худий, худорлявий, (про висловлювання) стриманий.

Смотреть больше слов в «Словнику синонімів Полюги»

СУЦІЛЬНИЙ →← СУТЬ

Синонимы слова "СУХИЙ":

Смотреть что такое СУХИЙ в других словарях:

СУХИЙ

сухий сущ., кол-во синонимов: 1 • март (9) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. .

СУХИЙ

СУХИ́Й, а́, е́.1. Який не просякся водою, не покрився вологою; не мокрий, не сирий.Знімали [рибалки] сухий невід, навішували мокрий, щоб просушувався (... смотреть

СУХИЙ

ВІДМЕ́РЛИЙ (про рослини, частини живого організму — який загинув), МЕ́РТВИЙ, ВІДЖИ́ЛИЙ, ЗМЕРТВІ́ЛИЙ, АТРОФО́ВАНИЙ, СУХИ́Й, ЗАСО́ХЛИЙ, ЗСО́ХЛИЙ (ЗІСО́ХЛ... смотреть

СУХИЙ

ви́скочити на сухе́. Уникнути заслуженого покарання, осуду. Він пошив у дурні своїх недругів, а сам конем красномовства вискочив на сухе (М. Стельмах); — Микола Остапець хоч і каявся на словах, проте в душі був безмірно радий, що розправився з поліцією. “Повйокаю трохи в обозі, а потім знову вискочу на сухе”, — потішав себе і перебільшено зітхав, визнаючи свою помилку (М. Стельмах). ви́дряпатися на сухе́. (Орися:) То й ви хочете мене втопити, щоби по моїй бідній голові самому на сухе видряпатися! (І. Франко). вихо́дити / ви́йти сухи́м з води́. 1. Будучи винним, уміло уникати покарання або нарікання; залишатися непокараним або незаплямованим. Кажуть, що є такі шахраї, які виходять з води сухими (О. Донченко); (Харько (сам):) Дивуюсь і своєму нещастю, і хитромудрим викруткам моєї в’юнкої бестії жінки, котра вміє завжди вийти сухою з води: все звернуть на мене (М. Кропивницький); — Треба ж до такої міри втратити глузд, щоб повірити, начебто можна чинити такі речі — палити, топтати чужу землю, нищити народ і потім сухим вийти з води (Ю. Бедзик). ви́скочити сухи́м із води́. Десь гниють кості отамана, розметалися-розкидались в безславних січах тіла його невдалих “дітей”, один Гайдук лише зумів врятуватися, вискочити сухим із води (А. Дімаров). ви́йти сухе́ньким із води́. Кота Петровича, де я живу, На лаву садовили судову: ..А він Мишами і Кицями підперся, Сухеньким вийшов із води (М. Годованець). 2. Знаходити вихід із скрутного станов ї́сти сухи́й хліб. Жити у нестатках, у бідності, нужді. Люди зі своєї роботи щось мають, а ти весь вік сухий хліб їси (Григорій Тютюнник). мо́кра спра́ва; мо́крий вчи́нок; мо́кре ді́ло. Злочин, пов’язаний з убивством або кровопролиттям. — Еге,— сказав собі бургомістр,— цей хлопчик був коло мокрих справ! (Ю. Яновський); Мотя, прозваний Мокрим, десь, певне, за його “мокрі” вчинки, був цікавий, проте, не тільки хулігансько-злодійською славою (Ю. Смолич). мо́кра і суха́ спра́ва. Допиталися організаторів цього маскарадного загону. Це були .. найняті ватажки нальотчиків, спеціалісти мокрої і сухої справи, матроський цей загін мав зрадити при слушній нагоді (Ю. Яновський). на суху́. Без випивки. Та вже (Христя) мала була сама сідати на ослоні до столу, як Грицько промовив: — Чи це б то так на суху й сідати? (Панас Мирний). нема́ (нема́є, не було́, не залиши́лося і т. ін.) (ні (і)) ни́тки сухо́ї (рубця́ сухо́го) на кому. Хто-небудь наскрізь промок. Лихо та й годі нашій Марусі! Нитки сухої на ній нема, а нігде (ніде) обсушитись (Г. Квітка-Основ’яненко); На ньому вже не було сухої нитки,.. ниючі плечі опали, розкисла шапка припала до чола й затуляла очі (А. Хорунжий); Поки Антон переніс через ріку свою дружину, на ній не залишилося й сухого рубця (С. Чорнобривець). о́чі не висиха́ють (не просиха́ють) (від сліз) чиї, у кого, рідко кому. Хтось часто, постійно плаче. Очі їй (Юзі) днів три не висихали від сліз перед Зониним від’їздом (Леся Українка); — На війні до всього звикнеш. Нашого брата стільки перемолотило, що якби за кожним плакав — очі б не просихали (Григорій Тютюнник). о́чі не завжди́ бува́ють сухи́ми. Відвертався, щоб не бачила Докія, що і в нього (у старого) очі не завжди бувають сухими… (М. Стельмах). плести́ (пра́вити) сухо́го (сма́леного) ду́ба. Говорити дурниці, нісенітниці, обдурюючи кого-небудь. — Вона вірить сьому шарлатанові, а він їй плете сухого дуба (І. Франко); Вона якогось дуба смаленого править та обіцяє груші на вербі (Леся Українка). сиді́ти на сухо́му. Потрапляти в несприятливе, скрутне становище. Про рибу — то й казати нічого. Коли немає влову в Кухтія, так і знайте, що найвезучіший рибалка сидить на сухому (З газети). сухи́й зако́н. 1. Заборона вживати алкогольні напої. — У штаті Бомбей — сухий закон. Пити спиртні напої заборонено (В. Минко); Сухого закону в прилеглих (до ЧАЕС) районах нема (Ю. Щербак); В Малайзії — сухий закон, і його ніхто не порушує. Як виняток з винятків, у готелі гостеві можуть подати пляшку пива або келих сухого вина (Ю. Мушкетик). 2. у кого. Хто-небудь утримується від уживання алкогольних напоїв. У водіїв, як відомо, сухий закон (З газети). трима́ти (держа́ти) по́рох сухи́м. Бути завжди готовим дати відсіч ворогові. — Кінець війні! Але шнейдери ще залишились .. Воно наче на мир випогоджується, але порох, на-певне, слід тримати сухим (В. Москалець); Як завжди, ми й тепер насторожі і тримаємо порох сухим (М. Упеник); Порох завжди треба держати сухим. Так говорить мудра народна приказка (Остап Вишня). як (мов, ні́би і т. ін.) вого́нь на суху́ соло́му, зі сл. ки́нутися, наки́нутися і т. ін. Дуже швидко, жадібно. Нимидора кинулась на жито з серпом, як огонь на суху солому (І. Нечуй-Левицький). мов ого́нь до сухо́ї соло́ми. А нас і впрохувати не тра (треба) було, ми взялись до напоїв та наїдків мов огонь до сухої соломи (Є. Гуцало). як (мов, ні́би і т. ін.) чорт до сухо́ї верби́, зі сл. причепи́тися, прили́пнути і под., грубо. Дуже сильно. — Клятий Ботушкан причепиться до мене як чорт до сухої верби і хоче, аби я йому ще один рік задурно робив (Казки Буковини..). як (мов, ні́би і т. ін.) чорт у суху́ гру́шу (у стару́ вербу́), зі сл. закоха́тися, грубо, ірон. Дуже сильно. Маланка бачить, що закохався Дмитро, як чорт у суху грушу (М. Зарудний); Провідний інженер об’єднання з перших же днів як чорт в стару вербу закохався в молоденьку Галочку-веселуху (З журналу).... смотреть

СУХИЙ

-а, -е. 1) Який не просякся водою, не покрився вологою; не мокрий, не сирий. || З невеликою кількістю ґрунтової вологи. || у знач. ім. сухе, -хого, с.... смотреть

СУХИЙ

-а, -е.1》 Який не просякся водою, не покрився вологою; не мокрий, не сирий.|| З невеликою кількістю ґрунтової вологи.|| у знач. ім. сухе, -хог... смотреть

СУХИЙ

1) (у різн. знач.) dry; поет. sere; (посушливий) arid; (про ґрунт) barren, parchedсухий док — dry dockсухий закон — "dry law"сухий кашель — dry coughсу... смотреть

СУХИЙ

Біля сухого дерева й.сире горить.При доброму товарі і поганий продається.Суха ложка рот дере.Про бідного, який не має що їсти.Сухий березень, теплий кв... смотреть

СУХИЙ

Сухий -я, муж. Стар. редк.Отч.: Сухиевич, Сухиевна. Словарь личных имён. Сухий -я, м. Стар. редк. Отч.: Су́хиевич, Су́хиевна. Словарь русских л... смотреть

СУХИЙ

прикм., має ступ. порівн.1. не мокрий, не сирий2. який втратив необхідну вологу; висохлий3. приготований висушуванням4. не рідкий5. який виготовляється... смотреть

СУХИЙ

не мокрий, не сирий не вологий, висушений, (клімат) посушливий, (рік) бездощовий, (степ) безводний, (волос) не масний, (ґрунт) висохлий, пересохлий, (дуб) засохлий, (хліб) не помащений, (- молоко) порошкуватий, (- тіло) худий, СУХОРЛЯВИЙ, сухоребрий, виснажений, (душею) П. бездушний, черствий, (- зустріч) стриманий, офіційний, (стиль) не барвистий, нудний, (голос) тріскучий, різкий, (рахунок у грі) не відкритий, сухенький, сухесенький, сухуватий... смотреть

СУХИЙ

[suhyj]прикм.1) wytrawny (про вино)2) suchyсухе повітря — suche powietrze

СУХИЙ

【形】1) 干的, 干燥的2) 干旱的, 干涸的(指土地等)3) 干枯的﹑ 枯蒌的(指植物等)

СУХИЙ

suchy; suszony; oschły сухі гриби suszone grzyby сухе молоко mleko w proszku, сухе вино wino wytrawne сухе привітання oschłe przywitanie

СУХИЙ

сухи́й :◊ сухи́й як хорт про худорляву, але енергійну, моторну людину (Франко)|| = худий як хорт

СУХИЙ

1. сухий (ярец юш сухий, можна мовоти) 2. худий (та він такий сухий, лем єдна скора и кости)

СУХИЙ

Сухи́й прізвище населений пункт в Україні Сухи́й прізвище населений пункт в Україні

СУХИЙ

Сухий, -я, м. Стар. редк. Отч.: Сухиевич, Сухиевна.

СУХИЙ

див. худий

СУХИЙ

Сухи́й, -ха́, -хе́; сухі́, -хи́х

СУХИЙ

Сухий (-хого) Яланець (-нцю)

СУХИЙ

Сухий (-хого) Торець (-рця)

СУХИЙ

Сухий (-хого) Єланчик (-а)

СУХИЙ

Сухий (-хого) Ташлик (-а)

СУХИЙ

сухи́й прикметник

СУХИЙ

техн.; физ. сухой

СУХИЙ

მშრალი

СУХИЙ

сухой

СУХИЙ ВОГНЕГАСНИК

сухой огнетушитель

СУХИЙ ЕЛЕМЕНТ

сухой элемент

СУХИЙ ЗАКОН

(заборона продажу спиртних напоїв) dry law

СУХИЙ ЗАЛИШОК

сухой остаток

СУХИЙ ЛІД

сухой лёд

СУХИЙ ЛІЗИНГ

(довгострокова оренда повітряного судна без екіпажу і технічного обслуговування) dry leasing.

СУХИЙ РЕАКТОР

сухой реактор

СУХИЙ ТИНЬК

сухая штукатурка

СУХИЙ ЧЕТВЕР

Сухий четвер (Русальний великдень)

СУХИЙ ЯР

Сухий Яр (населений пункт)

T: 195